Кожна з численних спроб перемир’я за 11 років війни була зірвала Москвою вже за добу, тож надій на стійке припинення вогню нема.
Українці не довіряють Росії щодо припинення вогню. Ще ніколи Москва не дотримувалася домовленостей в межах перемир’я, пише The Wall Street Journal.
«Не можна довіряти»
Влітку 2014 року Артем Кравченко разом із сотнями українських солдатів відступав колоною з оточеного Іловайська, повіривши у російські запевнення про безпечний вихід. Однак до кінця дня він опинився серед загиблих побратимів обабіч дороги. Російські війська відкрили вогонь по українських військових. Отримавши три кульові поранення, Кравченко змушений був пити власну сечу, щоб вижити.
«Вони почали стріляти справа, ми пішли ліворуч і там зустріли ще одну засідку. Вони просто обстрілювали все з усіх боків», — пригадав він.
Такі події під час численних домовленостей про перемир’я за 11 років війни змушують багатьох українців сумніватися в останніх мирних ініціативах, які просуває президент США Дональд Трамп.
«Росіяни дали нам чіткий сигнал, що їм не можна довіряти», – говорить Тарас Самчук, який також пережив вихід з Іловайська і нині є офіцером медичного персоналу запасу.
Раніше президент Росії Володимир Путін використовував кожну паузу у війні для зміцнення своїх позицій. Перемир’я слугували для посилення російських воєнізованих угруповань, тиску на Україну та Захід задля політичних поступок або ж продовження атак, поки Київ обмежували міжнародні заклики до стриманості.
Москва затягує час
У понеділок у Саудівській Аравії представники США зустрінуться з російськими та українськими переговірниками, щоб обговорити технічні аспекти часткового припинення вогню, узгодженого під час розмови Трампа з Путіним. Обидві сторони заявили про готовність припинити атаки на енергетичну інфраструктуру.
Наступного дня після переговорів Путін висунув умови для повного припинення бойових дій, включно зі зупинкою постачання зброї Києву та припиненням мобілізації в Україні. Київ миттєво відкинув ці вимоги, заявивши, що вони спрямовані на ослаблення країни перед новими нападами.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що будь-яке припинення вогню має супроводжуватися гарантіями безпеки з боку Заходу. «Інакше Путін знову прийде з війною», — заявив він.
Генерал Віктор Муженко, який очолював українське військо з 2014 по 2019 рік, зазначив:
«Для Росії припинення вогню — це шанс на тайм-аут. Їхні умови спрямовані на ослаблення української армії, а тим часом вони мобілізуються та нарощують виробництво зброї».
Згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, опублікованого на початку місяця, 66% українців вважають, що кінцева мета Росії — знищення української держави. 87% переконані, що Кремль не зупиниться на захоплених територіях і продовжить наступ.
Росія анексувала Крим навесні 2014 року, а згодом почала підтримувати проросійські угруповання на сході України. Українська армія дала відсіч, але вже в червні європейські лідери закликали тодішнього президента України до припинення вогню та переговорів із бойовиками.
Як згадують українські військові, Росія скористалася цією паузою для зміцнення своїх позицій і збільшення поставок озброєння бойовикам. Унаслідок цього вони здійснили несподівану атаку на українські позиції біля Слов’янська, убивши чотирьох військових.
Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) створила моніторингову місію для фіксації порушень, однак не могла вплинути на ситуацію.
Владислав Селезньов, колишній речник українських збройних сил, зазначає:
«Жодне з 25 перемир’їв у перші роки війни не тривало більше доби. Ось чому я скептично ставлюся до цього припинення вогню».
Минулі порушення Росією угод про перемир’я лише підтверджують ці побоювання.
«Одна і та ж картина»
Влітку 2014 року російські війська оточили Іловайськ, змусивши українських військових домовитися про «зелений коридор» для виходу. Путін особисто заявив 29 серпня, що підтримує цю ініціативу «щоб уникнути непотрібних втрат».
Однак після початку руху колони російські військові відкрили вогонь. Кравченко пам’ятає, як автобус, у якому він їхав, був прошитий кулями, а водій загинув за кермом.
Самчук, який на той момент був бойовим медиком, вижив, бо його бронемашина змогла сховатися в полі соняшників.
За даними військової прокуратури України, унаслідок нападу загинуло 366 українських військових, ще 429 отримали поранення. У результаті Київ погодився на повне припинення вогню, що призвело до політичних поступок на користь проросійських угруповань.
Попри оголошений мир, російські війська продовжили наступ і взимку 2015 року атакували Дебальцеве, стратегічно важливий транспортний вузол.
Переговори в Мінську щодо нового перемир’я супроводжувалися черговим російським обстрілом. Українські війська змушені були відступити, втративши місто.
Підполковник Юрій Брехаря зазначає:
«Щоразу одна і та ж картина. Як тільки оголошують припинення вогню, той, хто його дотримується, той і програє».
Українські військові наголошують, що Росія використовує ту саму тактику і зараз, заявляючи про «оточення» українських військ у Курській області. За словами колишнього головнокомандувача Муженка, це «тиск на західних партнерів і спроба дестабілізувати українське суспільство».
Кравченко згадує, як перед виходом з Іловайська його товариш, вчитель історії Юрій Матущак, попереджав, що російським обіцянкам не можна вірити. Матущак загинув у засідці.
Пів року тому Кравченко втратив брата в бою. Тепер, працюючи в сільському господарстві, він спостерігає, як лінія фронту наближається до його рідного міста в Дніпропетровській області.
«Я на 100% впевнений, що цих клаптиків української землі, які забрали росіяни, їм не вистачить», — каже він.
Мирні переговори — останні новини
Раніше Трамп запевнив, що вже дуже скоро досягне повного припинення вогню між Росією та Україною. Політик сказав журналістам, що прямо під час їхньої розмови тривають переговори «про розподіл території» між двома країнами. Він хоче припинити війну, щоб «зупинити вбивства і заощадити американські гроші»:
Водночас Трамп відмовився сказати, чи розглядає можливість введення санкцій проти Росії за продовження нападів на Україну.
Як пише CNN, президент США Дональд Трамп вважає, що російський диктатор Володимир Путін прагне миру. Україна та її європейські союзники скептично ставляться до цієї заяви, оскільки Кремль неодноразово запевняв у своїй готовності до миру, але щоразу відмовлявся підписати відповідні угоди.